Серед важливих сучасних військових питань, які потребують в Україні свого обов'язкового вирішення на протязі вже не менш ніж десяти років, є необхідність розробки основних концептуальних положень відносно визначення Воєнної організації держави. На протязі минулого часу були неодноразові спроби окреслити цю проблему. Нажаль, все це обмежувалося тільки загальним обумовленням відносно Воєнної організації, при цьому - по іншому в різних документах.

Сьогодні, коли Україна визначилася з вибором європейського та евроатлантичного напрямків розвитку, проводить в інтересах цієї інтеграції суттєві зміни та реформи на базі європейських стандартів у різних формуваннях військової сфери, необхідно вирішити й загальні, в масштабах держави, стратегічні заходи щодо визначення Воєнної організації держави.

Серед важливих сучасних військових питань, які потребують в Україні свого обов'язкового вирішення на протязі вже не менш ніж десяти років, є необхідність розробки основних концептуальних положень відносно визначення Воєнної організації держави. На протязі минулого часу були неодноразові спроби окреслити цю проблему. Нажаль, все це обмежувалося тільки загальним обумовленням відносно Воєнної організації, при цьому - по іншому в різних документах.

Сьогодні, коли Україна визначилася з вибором європейського та евроатлантичного напрямків розвитку, проводить в інтересах цієї інтеграції суттєві зміни та реформи на базі європейських стандартів у різних формуваннях військової сфери, необхідно вирішити й загальні, в масштабах держави, стратегічні заходи щодо визначення Воєнної організації держави.

В 2005-2006 роках група військових фахівців Національного науково-дослідного центру оборонних технологій і воєнної безпеки України в складі Шпури М.І., Романова І.В., Саганюка Ф.В., та Вещицького І.В. відпрацювала проект "Концепції розбудови та діяльності Воєнної організації держави" (далі Концепція) яка направлена для експортної оцінки у майже п’ятдесят відповідних адміністративних та наукових закладів України. Вже надходять позитивно-критичні відгуки.

Відпрацьований і проект Закону України "Про Воєнну організацію держави".

Є достатня впевненість в тому, що ці документи нарешті будуть прийняті в Україні.

Тому і є прямій сенс висловитися відносно сьогоднішньої політичної ситуації та основного змісту проекту “Концепції” і проекту Закону України “Про Воєнну організацію держави”.

Коли в Україні кажуть про обґрунтування необхідності прийняття такого законопроекту, то по-перше, треба розуміти, що виконуються відповідні вимоги Конституції України, а також законів України “Про оборону України” та “Про основу національної безпеки України” і, по-друге, в Україні існує нагальна проблема навести справжній державний порядок у визначенні та взаємовідносинах всіх військових структур, які потрібні державі у мирний та воєнний час.

Сучасна воєнно-політична обстановка відносно України пов’язана з тим, що країна фактично, залишаючись позаблоковою державою, знаходиться на перетині різновекторних геополітичних шляхів, що не гарантує її безпекового становища. І сьогодні нейтральний статус для країни такого масштабу і такого розташування, як Україна, може бути рівнозначний політиці нерухомості та стагнації. Треба враховувати й характер нових загроз і викликів з якими державі самотужки справитися буде важко.

Зважуючи на такі обставини, Концепція і визначає правові, організаційні засади розбудови й доцільності Воєнної організації держави в сучасних умовах і забезпечення воєнної безпеки й оборони України.

Важливим та нагальним тут є завдання і напрями воєнної політики держави, яка, згідно з Концепцією, повинна базуватися на основах: прогнозування, своєчасного виявлення, попередження та нейтралізації зовнішніх і внутрішніх загроз національній безпеці України у воєнній сфері.  Головними її складовими є:

• сприяння миру і стабільності в Європі та в усьому світі, своєчасне запобігання збройним конфліктам, ефективне врегулювання на всіх етапах їх розвитку;
• підвищення обороноздатності держави за рахунок створення сучасних, мобільних, придатних до швидкого розгортання ЗС України та інших структурних ланок Воєнної організації держави, здатних виконувати широкий спектр завдань і спроможних забезпечити надійних захист національних інтересів України;
• забезпечення відповідності заходів розвитку структурних ланок Воєнної організації держави, курсу на демократизацію, побудову в Україні громадянського суспільства.

Головними напрямами державної воєнної політики України є:

• розбудова та розвиток усіх ланок Воєнної організації держави, особливо Збройних Сил України, які за кількісними та якісними параметрами спроможні своєчасно вживати адекватних заходів із захисту національних інтересів України, діючи згідно з правовими нормами держави та принципами міжнародного права;
• поступове впровадження в Україні стандартів НАТО, забезпечення сумісності підрозділів ЗС України із силами держав-членів Альянсу, що має сприяти входженню України до міжнародних структур безпеки і дозволить зробити гідний внесок держави у зміцнення глобальної і регіональної систем безпеки;
• підвищення рівня підготовки та морально-психологічного стану особового складу ЗС України за рахунок поступового переводу на контрактну основу комплектування, покращання фінансового, матеріального та технічного забезпечення, соціального захисту військовослужбовців і членів їх сімей;
• впровадження демократичного цивільного контролю над діяльністю ЗС України та інших військових формувань держави;
  впровадження нових принципів підготовки матеріальних та мобілізаційних ресурсів.

Треба зауважити, що відносно НАТО, таке визначення як Воєнна організація не є стандартом Альянсу. Стандарти НАТО відносно воєнної сфери – це питання безпеки й оборони, яким відповідає таке визначення, як Сектор безпеки держави й Сектор воєнної безпеки держави. Але треба розуміти, що Воєнна організація, як сумісність військових структур складає основу Сектора безпеки держави. Тому, вихід України на визначення своєї Воєнної організації (чого раніше в документах не було, а були “Збройні Сили та інші військові формування”) – це перший крок до визначення та створення Сектору безпеки України як Європейського стандарту НАТО.

Нові документи визначають наступні основні положення.

Воєнна організація держави – сукупність призначених для забезпечення воєнної безпеки і оборони України структур та органів державної влади, органів місцевого самоврядування і військових формувань, створених та діючих відповідно до Конституції і законів України, які мають право застосовувати силові засоби і засоби збройної боротьби та здійснювати спеціальні операції в межах і у випадках встановлених законом, інших визначених законом структурних ланок держави.

Склад та структура Воєнної організації держави визначається у законодавчому порядку у відповідності з національними інтересами та міжнародними зобов’язаннями України.

Воєнна організація держави має включати:
а) Збройні Сили України, які становлять її ядро й основу забезпечення воєнної безпеки, інші військові формування й органи державної влади та місцевого самоврядування, які призначені для відсічі зовнішній збройній агресії та іншим воєнним загрозам, пов’язаним із застосуванням військової сили проти України, та для виконання Україною міжнародних зобов’язань;
б) внутрішні війська, інші військові формування і органи, призначені для захисту конституційного ладу, попередження безпорядків, забезпечення охорони громадського порядку й безпеки в державі, боротьби з тероризмом, охорони державної таємниці;
в) органи, загони, частини та підрозділи охорони державного кордону і Державної спеціальної служби транспорту;
г) правоохоронні органи та формування, які призначені для боротьби зі злочинністю;
д) розвідувальні та контррозвідувальні органи держави;
е) органи та воєнізовані формування, які призначені для забезпечення урядового зв’язку;
є) органи і підрозділи цивільного захисту, а також ті, що призначені для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій природно-екологічного та соціально-гуманітарного характеру;
ж) спеціальні формування, які створюються у воєнний час.

До Воєнної організації держави також входить частина оборонно - промислового й наукового комплексів країни, що призначена для забезпечення завдань воєнної безпеки і оборони держави.

На Воєнну організацію України покладається завдання: забезпечення воєнної безпеки і оборони держави, відсіч збройної агресії та протидія, у разі загрози, збройного нападу на Україну і ліквідація збройного конфлікту.

В документах визначені завдання й всім військовим відомствам і структурам, що складають Воєнну організацію.

Важливим в нових документах є засади запобігання та забезпечення воєнної безпеки держави, які здійснюються відповідно до базових концепцій:

• воєнно-політичного партнерства, що передбачає обґрунтовану, виважену воєнну політику і спрямоване на підвищення стратегічної стабільності в Центральній і Східній Європі, зниження рівня загрози національній безпеці України у воєнній сфері з використанням політичних, економічних та інших засобів;
• запобігання можливій збройній агресії шляхом її воєнно-силового стримування, зокрема шляхом створення загрози заподіяння потенційному агресору шкоди, не адекватної очікуваній, у разі застосування воєнної сили проти України;
• відсічі збройній агресії, яка передбачає використання всіх необхідних форм і способів збройної боротьби для припинення агресії на початковій стадії, завдання агресору поразки та примушення його до припинення воєнних дій.

У відповідності з Концепцією відпрацьований і проект Закону України "Про Воєнну організацію держави." Закон виконаний у формально-лаконічному професійному стилі. Він охоплює сім сторінок й включає наступні розділи: Загальні положення; Засади розвитку та діяльності Воєнної організації держави; Забезпечення воєнної безпеки України; Фінансове та матеріально-технічне забезпечення; Міжнародне співробітництво та контроль за виконанням закону; Відповідальність за порушення закону; Прикінцеві положення.

Вважаю, що розгляд в даному аналізі нагальної для України проблеми щодо визначення Воєнної організації держави є актуальною і своєчасною. В умовах демократичного розвитку та відкритості українського суспільства суть таких документів, як „Концепція розбудови та діяльності Воєнної організації держави” та Закон України „Про Воєнну організацію держави” мають бути відомими для військової та широкої громадськості держави.