|
З метою надання оцінки новим загрозам і викликам в Чорноморсько-Каспійському регіоні, обговорення впливу європейської та євроатлантичної інтеграції на вирішення проблем безпеки та співробітництва в регіоні, консолідації підтримки громадськістю демократичних перетворень, розвитку інтенсивних комунікацій і обмінів на рівні громадянського суспільства для встановлення стійких зв’язків країн ГУАМ з іншими міжнародними організаціями – НАТО, ЄС, ОЧЕС Центр «Номос», спільно з Інститутом зовнішньої політики Дипломатичної академії при МЗС України і Громадською Лігою Україна – НАТО, організував проведення міжнародної конференції «Підсумки бухарестського самміту та чорноморський вимір європейської безпеки».
Конференція відбулася 22 квітня 2008 року в Великому конференц-залі готелю «Братислава» в Києві.
Як і прогнозували експерти, основною інтригою Бухарестського самміту НАТО стали не проблема викликів і загроз безпеці в енергетичній та інформаційній галузях, що постали перед альянсом, не операції НАТО в Афганістані і Косові, і навіть не питання приєднання до блоку Албанії, Хорватії і Македонії. Найбільш гострим і резонансним виявився розгляд учасниками самміту заявок України і Грузії щодо підписання «Плану дій щодо членства» – так званого ПДЧ.
Не зважаючи на те, що запрошення до ПДЧ не тільки не є актом приєднання країни до НАТО та навіть не дає країні-учаснику жодних гарантій щодо приєднання до альянсу в майбутньому, сама постановка питання про можливість в перспективі вступу в НАТО України і Грузії викликала серйозний політичний резонанс в регіоні: деякі чорноморські держави вважають, що сама можливість подібної зміни геополітичної ситуації несе загрозу їх національним інтересам.

Перша сесія - "Євроатлантична інтеграція і проблеми безпеки в Чорноморськ-Каспійському регіоні"
Масла в вогонь «постбухарестського» загострення обстановки в Чорноморсько-Каспійському регіоні добавило самопроголошення незалежності сербським Краєм Косово, яке було неоднозначно сприйняте світовою спільнотою – звинувачуючи Захід в застосуванні подвійних стандартів, певні сили намагаються використати «косівський прецедент» для розпалення нових вогнищ напруженості в ЧКР.
Метою міжнародної конференції «Підсумки бухарестського самміту та чорноморський вимір європейської безпеки» було надання оцінки новим загрозам і викликам в Чорноморсько-Каспійському регіоні, обговорення впливу європейської та євроатлантичної інтеграції на вирішення проблем безпеки та співробітництва в регіоні, консолідації підтримки громадськістю демократичних перетворень, розвитку інтенсивних комунікацій і обмінів на рівні громадянського суспільства для встановлення стійких зв’язків країн ГУАМ з іншими міжнародними організаціями – НАТО, ЄС, ОЧЕС.

Виступає Посол Республіки Румунія в Україні Траян Лауренціо Хрістеа
Конференція зібрала журналістів, науковців, політичних діячів, дипломатів цивільних та військових експертів провідних аналітичних центрів з питань міжнародних відносин і безпеки з України, Азербайджану, Вірменії, Грузії, Молдови, Росії, Румунії, Словаччини, Польщі, США.
Відкриваючи конференцію директор Центру сприяння вивченню геополітичних проблем чорноморського регіону «Номос» Сергій Кулик наголосив, що вихід ЄС і НАТО в Чорне море, поширення міжнародної кооперації в протидії асиметричним загрозам в Чорноморсько-Каспійському регіоні обумовили зміни геополітичної ситуації в регіоні, які за певних умов можуть сприяти створенню своєрідної «дуги стабільності» вздовж Каспію та Чорного моря, як альтернативі так званій «дузі нестабільності». В цьому процесі надзвичайно важливу роль будуть відігравати як держави Чорноморсько-Каспійського регіону та регіональні організації (ГУАМ, ОЧЕС і інш.) так і впливові актори міжнародної політики – США, Росія, ЄС, НАТО з огляду на значні запаси енергетичних ресурсів, стратегічні транспортні коридори, існування низки невирішених регіональних конфліктів і проблем, які активізувалися в регіоні перед Бухарестським саммітом НАТО.

Генерал-майор Володимир Тимошенко (Азербайджан): "Нова геополітична конфігурація вимагає від країн регіону нових підходів"
Ці обставини вимагають розглядати нинішню ситуацію в контексті конкретних інтересів України і інших країн Чорноморсько-Каспійського регіону. При цьому слід відзначити, що ситуація в регіоні перед саммітом в Бухаресті динамічно змінювалася під впливом глобальних і регіональних аспектів поточної міжнародної політики. Така ситуація ставить перед Україною та її партнерами по ГУАМ завдання формування нової ідеології та принципів міждержавної і регіональної політики, пошуку нових шляхів інтенсифікації регіонального співробітництва з урахуванням інтересів кожного із учасників.
Питанням європейської і євроатлантичної інтеграції України в контексті проблем безпеки, які виникають в Чорноморсько-Каспійському регіоні були присвячені змістовні виступи голови Комітету з європейської інтеграції Верховної Ради України, екс-міністра закордонних справ України Бориса Тарасюка, директора Інституту зовнішньої політики Дипломатичної Академії при МЗС України Григорія Перепелиці, президента Центру міжнародної безпеки і стратегічних студій Олександра Гончаренка. Оцінку співвідношення геополітичних інтересів НАТО, ЄС, США та Росії в ЧКР та впливу бухарестського самміту на їх позиції дав перший секретар політичного відділу Посольства США в Україні Роберт Скот.

Борис Тарасюк вважає, що європейській інтеграції України немає альтернатив
Жваву дискусію в ході обговорення викликало питання стану та перспектив врегулювання регіональних «заморожених конфліктів». Особливо цікавими були доповіді незалежних експертів з країн Південного Кавказу – Володимира Тимошенка (Азербайджан) та Коби Ліклікадзе (Грузія). Не менш актуальними і аргументованими були і доповіді українських науковців Ганни Шелест (Одеська філія Національного інституту стратегічних досліджень), Ірини Максименко (Центр міжнародних досліджень ОНУ ім. Мечнікова), Олени Снігир (Національний інститут стратегічних досліджень), Сергія Терешка (Національний інститут проблем міжнародної безпеки), Сергія Соколюка (Науковий Центр Національної академії оборони) та інших. Основним лейтмотивом виступів стала теза про неприпустимість використання збройної сили при вирішенні внутрішніх конфліктів незалежно від того, ким вона застосовується. Основним шляхом врегулювання криз може бути тільки дипломатичний за підтримки міжнародної спільноти та за умови сталого економічного росту країн регіону. На жаль, більшість учасників конференції констатувала неефективність існуючих сьогодні в регіоні миротворчих механізмів і форматів, виступаючи за більш активну участь у врегулюванні «заморожених конфліктів» європейських і міжнародних інституцій.

Незалежний воєнний експерт Коба Ліклікадзе (Грузія): "Силовий варіант вирішення конфліктівна Кавказі - безперспективний"
Центр «Номос» щиро дякує за участь усіх учасників конференції та висловлює особливу вдячність за сприяння у реалізації даного проекту співорганізаторам заходу – Інституту зовнішньої політики Дипломатичної Академії при МЗС України і Громадській Лізі Україна – НАТО, а також нашим спонсорам ЗАТ «Готельний комплекс «Братислава»» (м.Київ), ЗАТ СК «Авліта» (м.Севастополь), кримському туроператору «Чорномор-тур» (м.Севастополь), а також особисто народному депутату України Триндюку Юрію Григоровичу (фракція БЮТ). |