Досліджуючи нові виклики та загрози безпеці людства ХХІ сторіччя, сред яких останнім часом перше місце все частіше посідають міжнародний тероризм, екстремізм та сепаратизм, багато хто з експертного середовища вважає, що все частіше ці поняття ототожнюються з діяльністю радикально налаштованих ісламістських організацій, ідеологія яких суперечить дійсним принципам та цінностям Ісламу. Про це говорить і світове співтовариство, значна частка якого є носіями Ісламської релігії.

Однією з таких організацій, діяльність якої через проголошені ідеологічні засади, цілі та шляхи їх досягення на теперішній час є забороненою майже в усіх країнах Ісламського світу є «Хізб ут-Тахрір». Майже 10 років тому зявилась вона й тут, в Україні. Період її ставлення пройшов, і сьогодні «Хізб ут-Тахрір» все частіше намагається голосно заявити про себе. Так чого варто четкати від цієї організації українському суспільству, а зокрема багатонаціональному Криму, де «Хізб ут-Тахрір» знайшов найбільш благодатне підгрунття для своєї діяльності?   

«Хізб ут-Тахрір» у Світі

Сунітська релігійно-екстремістська організація «Хізб ут-Тахрір», назва якої перекладається як «Партія звільнення», була заснована у 1953 році відомим релігійним діячем, суддею шаріатського апеляційного суду в Єрусалимі Такиуддіном ан-Набхані.

Відповідно до програмних документів цієї організації, «Хізб ут-Тахрір» є політичною партією, ідеологією якої є Іслам. Сприяння поверненню мусульман до ісламського способу життя, зокрема до використання норм шаріату, та поширення ісламської віри у світі шляхом джихаду, – так можна охарактеризувати головні цілі партії. При цьому на думку засновників та прихильників цієї організації, реалізувати на практиці задекларовані цілі можливо лише шляхом відтворення єдиної теократичної держави – Халіфату, яка й повинна об'єднати увесь Ісламський світ.

Відповідно до окреслених цілей будується і стратегія діяльності «Хізб ут-Тахрір». Так, зокрема, було визначено три етапи відтворення Халіфату, змістом кожного з яких є:

• на першому етапі – виховання окремо взятих людей таким чином, щоб вони прийняли ідеї, цілі, шляхи їх досягення та були готові створити політичну організацію – партію;
•  на другому етапі – поширення ідей «Хізб ут-Тахрір» у суспільстві в цілому, в результаті чого суспільство повинно сприйняти ідеологію партії та реорганізувати своє життя відповідно до визначених неї законів;
• на третьому етапі – «відтворення Халіфату» (прихід до влади та впровадження ідеології в реальне життя, поширення її у всьому світі).

За словами представників самої партії, перший етап її діяльності розпочався у 1953 році в Єрусалимі під керівництвом засновника «Хізб ут-Тахрір» Такиуддіна ан-Набхані. На цій стадії діяльність організації була спрямована на розширення кола своїх прибічників через роз'яснення людям своєї ідеології. Особи, які погодилися розділити погляди організації, залучалися до занять у спеціалізованих кружках, де займалися вивченням «сакофата» («освітою» – прим. авт.). Основну увагу на цьому етапі «Хізб ут-Тахрір» приділяв зміцненню організаційної структури, збільшенню кількості членів партії та їх вихованню. Результатом стало те, що вдалося організувати партійну групу, до якої увійшли особи, які сприйняли ідеологію «Хізб ут-Тахрір», привели свій спосіб життя у відповідність до духовних ціннощей та ідей організації, та які почали поширювати її у масах. Лише після створення ядра організації, та голосно заявивши про себе у суспільстві, партія перейшла до реалізації наступного етапу.

Змістом другого етапу діяльності «Хізб ут-Тахрір» стало донесення ідеології партії до широких мас. На цьому етапі організація переходить до широкого спілкування з народом, намагаючись сформувати у нього світогляд відповідний до ідеології партії. На практиці це має таки прояви:

1. З метою розширення сфери впливу та збільшення чисельності своїх прихильників створюються спеціальні кружки, де люди, здатні до поширення ідеології і ведення політичної боротьби, одержують необхідну освіту.
2. З метою формування вигідної для партії суспільної думки та впливу на суспільство в цілому, ідеї та програмні положення партії поширюються в широких масах. Це відбувається на уроках у мечетях, на зборах, у громадських місцях, ВНЗах шляхом поширення друкованих матеріалів – книг, газет та листівок.
3. Проводиться активна ідеологічна робота.
4. Ведеться політична боротьба, яка проявляється в різних аспектах.

Другій етап «відтворення Халіфату» продовжує реалізовуватися і сьогодні.

Щодо часових рамок реалізації третього етапу, то відповідно до документів «Хізб ут-Тахрір», «їх не знає ніхто». З приводу цього також зазначається: «Як мусульмани ми... робимо стільки зусиль, скільки можемо», і «не можемо дискутувати про те, чому успіх поки небажаний Аллаху».

Успішність діяльності партії керівництво «Хізб ут-Тахрір» не в останню чергу пов'язує з організаційною структурою, яка має всі ознаки твердого вертикального підпорядкування. Основним компонентом цієї структури є осередки – халка, до складу яких входить від 5 до 6 членів. Найчастіше особи, що входять до складу халка, знають один одного по псевдонімах. Новим членам організації присвоюються звання «дорис». Вони добровільно вивчають структуру партії, її мету, завдання та методи дії. При цьому, «дориси» однієї п'ятірки не знають «дорисів» з іншої. Подібні організаційні хитрощі дозволяють «Хізб ут-Тахрір» уникати великих провалів у роботі та викриття членів організації.

Цікавою виявляється і методика підготовки членів організації. Осіб, що виявили бажання потрапити до лав «Хізб ут-Тахрір», кілька місяців навчає наставник – «мушриф», який також є керівником окремого осередку. До переліку предметів що вивчаються входить політика, економіка, соціологія, географія, релігія. По закінченні першого курсу навчання «дориси» складають іспити та приймають присягу – «касам», про вірність еміру і справі партії. З цього моменту вони стають рівноправними членами організації – «хізбийями». Далі нові члени партії приступають до освоєння другої частини освітнього курсу. На цьому етапі переважним чином вивчається література, заборонена у багатьох країнах світу, зокрема, книги «Статут Ісламу», «Поняття Хізб ут-Тахрір», «Шляхи суспільства в Ісламі», журнал «Аль-Вай». Крім того, «хізбий» повинен уважно стежити за подіями, які мають місто в  галузі міжнародної економіки, соціального та суспільно-політичного життя світової спільноти. Крім одержання теоретичних знань, «хізбий» залучається до виконання практичних заходів – поширення листівок, агітації. Перед ним також стоїть завдання щодо залучення до партії не менш п'яти нових членів. У цьому разі «хізбий» перетворюється на наставника та стає «мушрифом». До початку наступної, третьої стадії навчання, найбільш активним та відданим справі членам організації присвоюються звання «накиба», в обов'язки якого входить не тільки функції викладача, агітатора та поширювача матеріалів друкованої пропаганди, але й партійне керівництво в окремому районі. Далі ієрархічні сходи виглядають так: «мусаїд» – помічник керівника обласної організації, «масул» – голова області, «мутамад» – лідер «Хізб ут-Тахрір» у республіці (країні). В свою чергу, всі «мутамади» підкоряються лідеру партії. Сьогодні її очолює палестинець Абдулкаддум Заллум.

Точне місце перебування штаб-квартири «Хізб ут-Тахрір» невідоме, однак різні джерела свідчать, що центр планування діяльності організації знаходиться у Великобританії. Це припущення, яке було зроблене західними фахівцями, грунтується на тому, що веб-сайт партії та електронна версія журналу «Халіфат» розміщені на англійському сервері, а викладені матеріали можна прочитати на англійській, арабській, німецькій, малазійській та російській мовах.

Діяльність «Хізб ут-Тахрір» не уявляється можливою без потужної фінансової бази. За даними різних джерел, організація фінансується представниками з багатих країн Близького Сходу (Йорданії, Саудівської Аравії, ОАЕ) та Малайзії. Крім того, партія має спеціальний фінансовий фонд, до якого її члени вносять так звані «благодійні внески» у вигляді 15 % від своїх доходів. Для фінансової допомоги партії також створюються різні приватні підприємства, керівники яких до 50 % прибутку перераховують у фонд організації.

З оглядом на ідеологічні засади та проголошені цілі неоднозначним є ставлення до організації з боку членів світового співтовариства. На теперішній час діяльність «Хізб ут-Тахрір» заборонена майже в усіх країнах Ісламського світу. Причиною тому є зарахування партії до числа радикально налаштованих ісламістських організацій. У цьому контексті найбільше занепокоєння викликають наступні риси діяльності організації, що більш чітко окреслились протягом останніх років:

• активна джихадська риторика і підтримка шахідських форм боротьби;
•  небажання легалізувати діяльність організації, створення таємних осередків та приховане проведення акцій;
• заперечення легітимності всіх політичних режимів у країнах мусульманського світу;
•  неприйняття та відверта нетерпимість до всіх зразків і моделей демократичної побудови суспільства;
•  активні заходи щодо збільшення чисельності прихильників та членів організації у різних країнах світу;
• непрозорість та приховування джерел фінансування;
• схожість цілей та завдань партії з цілями та завданнями інших радикальних та терористичних організацій, зокрема з «Аль-Каїдою».

Незважаючи на заборону організації, найбільшу активність осередки «Хізб ут-Тахрір» сьогодні проявляють в Єгипті, Йорданії, Тунісі, Кувейті, Палестині, Туреччині. Протягом останніх років також спостерігається тенденція щодо поширення діяльності організації і на територію центральноазійських республік колишнього СРСР – Узбекистан, Казахстан, Киргизстан та Таджикистан. По деяким даним, сьогодні тільки в Узбекистані нараховивається понад 10 тисяч активних членів «Хізб ут-Тахрір», більшість з яких вже засуджені за антидержавну діяльність. Чимало послідовників організації є і в країнах Заходу, а також Росії, Білорусії, Україні, Австралії та США. Це відбувається навіть попри те, що ці країни не розглядаються в якості територій майбутнього Халіфату. 

Особливість діяльності організації «Хізб ут-Тахрір» у країнах Центральної Азії характеризується прагненням очолити опозицію діючій владі та через це стати реальною політичною силою, здатною впливати на події в середині країн, а при можливості й прийти до влади. Принаймні таку оцінку діям партії дають правоохоронні органи центральноазійських держав. На підтвердження цього говорить той факт, що в агітаційних матеріалах «Хізб ут-Тахрір» все частіше з’являються заклики до зміни конституційного ладу тієї чи іншої країни, де організація веде свою діяльність.

Про шляхи, якими організація намагається досягнути поставлених цілей говорять й висновки міжнародних організацій. Так, у доповіді західної правозахисної організації «Міжнародна група по запобіганню кризовим ситуаціям» від 30 червня 2003 року говориться: «Теоретично, партія відкидає тероризм, вважаючи, що вбивство безневинних суперечить закону Ісламу. Однак, під прикриттям подібних висловлювань, в їхній партійній літературі міститься ідеологічне виправдання насильства, а партія визнає свою участь у ряді невдалих спроб переворотів на Близькому Сході». В свою чергу методи, що намагається використовувати організація для досягнення своїх цілей наочно демонструє низка агресивних акцій, до яких за даними правоохоронних органів та спецьслужб причетна партія «Хізб ут-Тахрір».

Так, наприклад, у 2005 році правоохоронними органами Таджикистану у адептів партії було конфісковано понад 31 тис. екземплярів книг, брошур та листівок, що містили заклики до екстремістських дій. За інформацією органів державної влади Республіки Узбекистан, члени партії «Хізб ут-Тахрір» брали активну участь у подіях у місті Андижан у травні 2005 року. Протягом 2005-2006 років ФСБ Росії лише у Москві було затримано понад 60 активістів «Хізб ут-Тахрір», в яких були виявлені та вилучені вибухові речовини та листівки екстремістського змісту. Крім того, ще у 1995 році правоохоронними органами Азербайджану було доведено факт використання організацією методів терору, які ставили за мету захоплення влади в країні та нав'язування азербайджанському народу ідей побудови суспільства на основі фундаменталізму. Частковим проявом цього стала підготовка замаху на президентів Азербайджану та України під час офіційного візиту Л. Кучми до цієї південнокавказьської країни. Тоді в Баку правоохоронним органам вдалося завчасно знайти та знешкодити вибуховий пристрій потужністю 300 кг у тротиловому еквіваленті, закладений на шляху слідування кортежу двох президентів. Враховуючи це, експертне середовище країн Центральної Азії протягом найближчого часу прогнозує перехід «Хізб ут-Тахрір» до використання  у своєї діяльності, принаймні відносно до ситуації в регіоні, наступних форм і методів:

• відкритих демонстраційних акцій (мітингів, пікетів, роздач листівок тощо);
•  пропаганди індивідуального «джихаду» та методу «шахидів-смертників», тактики «безадресного», «масового» терору та підпільної діяльності;
•  перенесення основних пунктів поширення (розмноження) та зберігання агітаційної літератури у важкодоступні гірські та слабоконтрольовані правоохоронними органами райони;
•  розповсюдження компрометуючих матеріалів на представників судових та правоохоронних органів, підкуп прихильників діючої влади.

«Хізб ут-Тахрір» в Україні

Процес проникнення ідеології партії «Хізб ут-Тахрір» в Україну почався наприкінці 90-х років минулого сторіччя та найбільш активно відбувався у Криму. Серед факторів, які сприяли цьому – велика кількість студентів-вихідців з країн Азії та Африки, де значною мірою поширена та схвалюється ідеологія «Хізб ут-Тахрір», що навчалися та продовжують навчатися в ВНЗах Автономії.

Засновником осередку організації у Криму прийнято вважати громадянина Йорданії Салаймех Раед Хишама, який після закінчення Башкирського державного медичного інституту (РФ) в 1997 році приїхав до Сімферополя для продовження навчання в клінічній ординатурі Кримського державного медичного університету. Після прибуття до Криму, Салаймех Раед Хишам активно включився в діяльність земляцтва арабських студентів, де відрекомендувався членом мусульманської організації «Хізб ут-Тахрір». Через це земляцтво він налагодив відносини з представниками мусульманського духівництва Криму, які мали за мету схилити їх до проповідування так званого «чистого Ісламу». З 2003 року Салаймех Раед Хишам, разом з іншими активістами організації з числа іноземних студентів кримських ВНЗів, знаходиться за кордоном.

Починаючи з 2001 року аналогічну роботу в Криму стали проводити представники «Об'єднаної збройної таджицької опозиції» та «Ісламського руху Узбекистану», які свого часу були змушені залишити свої країни через загрозу арешту з боку правоохоронних органів за підозрою у протиправній діяльності. Після прибуття на територію України та отримання легальних підстав пербування в країні, вони активно включилися в роботу з поширення основ ідеології партії «Хізб ут-Тахрір».

За даним різних джерел, протягом останніх 4-5 років членам партії вдалося створити у всіх регіонах Криму розгалужену мережу осередків. Проведена активістами «Хізб ут-Тахрір» робота привела до поступового збільшення прихильників цієї організації на півострові. Якщо до 2005 року факти діяльності членів партії були виявлені в таких населених пунктах як Джанкой, Алушта, Бахчисарай, Ялта, Сімферополь, Керч, то на сьогоднішній день осередки (халка) партії вже активно діють практично у всіх населених пунктах Автономії. За опосередкованими оцінками, на теперішній час, чисельність представників «Хізб ут-Тахрір» на території Криму складає до 5000 чоловік, а в окремих населених пунктах вже створені та функціонують до 30 халок.

Протягом останніх декількох років на території АРК почав формуватися й так званий «жіночий напрямок» організації «Хізб ут-Тахрір». Як показує досвід існування аналогічних жіночих напрямків, що були створені у 2001 році в країнах Центральної Азії, жінки виявилися незамінними агітаторами та пропагандистами. Крім того, жіноче крило «Хізб ут-Тахрір» зарекомендувало себе досить ефективно в проведенні різних пікетів та акцій, а також у провокаціях проти органів державної влади. Психологічним підгрунтям використання такого варіанту боротьби є те, що затримання правоохоронними органами жінок викликає в населення, особливо мусульманських країн, більш різкий протест, у порівнянні з арештами чоловіків-учасників акцій протесту. Іншою тенденцією, що має місто протягом останнього часу є прагнення активістів кримського відділення «Хізб ут-Тахрір» схилити на свій бік державних службовців, співробітників правоохоронних органів, бізнесменів, представників інтелігенції та студентів різних національностей та різного віросповідання. Крім того, представники партії шукають доступ до навчально-виховного процесу в школах Автономії, у першу чергу кримськотатарських, розраховуючи в такий спосіб підсилити свій вплив на молодь. З метою ідеологічної обробки та підготовки нових членів організації,  відбувається активне поширення на території АРК забороненої в багатьох країнах світу літератури релігійно-екстремістського характеру, підготовленої кваліфікованими професіоналами-ідеологами ісламського радикалізму.

Починаючи з 2005 року на території Криму розпочалася компанія щодо популяризації цілей та завдань партії. Проявами цього стали відкриті виступи представників «Хізб ут-Тахрір» в місцевих ЗМІ, проведення агітації в мечетях, поширення листівок та іншої літератури, активізація роботи серед кримськотатарської молоді, а також намагання зміцнити позиції у керівництві мусульманських громад півострова. Так, 5 квітня 2005 року в Сімферополі в Кримському інформаційному центрі відбулася прес-конференція представника кримського відділення «Хізб ут-Тахрір» Абду Селяма Селяметова, який відрекомендувався прес-секретарем кримського відділення організації. В своєму виступі він довів до журналістів основні напрямки діяльності «Хізб ут-Тахрір» в Криму та Україні, а також піддав критиці діяльність державних структур та окремих осіб, які звинувачують її членів в експорті «ідеології ісламського екстремізму та тероризму» на територію АРК. Доречи, у 2005 році Селяметов тричі притягався правоохоронними органами до адміністративної відповідальност за порушення Законів України «Про політичні партії» та «Про об'єднання громадян».
З серпня 2005 року в місті Алушта було розпочато друкування газети «Відродження», головним редактором якої став  Юсуф Серверович Аширов. Газета виходить щомісяця накладом у 5 тис. екземплярів. На себе звертає увагу той факт, що, за словами представників мусульманської громади Криму, вона поширюється саме активістами «Хізб ут-Тахрір» та переважним чином в мечетях півострова.

Діяльність прихильників партії викликає невдоволення та серйозну стурбованість лідерів Меджлісу та Духовного управління мусульман Криму  (ДУМК), оскільки вона веде до конфліктів у середовищі кримських татар, їх релігійного розколу. В результаті цього, через побоювання протидії з боку «хізбиїв», п'ятничні намази в окремих мечетях проводяться в присутності членів ДУМК та Меджлісу кримськотатарського народу. Але навіть незважаючи на такі заходи, силового протистояння між членами та прихильниками ідей партії з одного боку та мусульманською общиною Автономії з іншого, уникати іноді не вдається. Найбільшого резонансу набула подія щодо зняття з посад за рішенням кримського муфтіяту імамів 8 кримських мечетей – членів партії «Хізб ут-Тахрір». З цього приводу, у 2004 – 2005 роках відбулася низка акцій протесту, організаторами яких вважаються представники кримських осередків «Хізб ут-Тахрір».  
Про те, що в Україні, «Хізб ут-Тахрір» намагається всеж вийти із підпілля та частково позбавитись ореолу таємності свідчить і намагання організації вести відкриту полеміку з національними ЗМІ. При цьому характерною рисою такого спілкування є його наочність. Тут представники партії не йдуть на прямий контакт, а намагаються за рахунок листування, рідше через інформаційні повідомлення регіональних ЗМІ, розповсюджувати потрібну їм інформацію. Наглядним прикладом цьому служить лист партії «Хізб ут-Тахрір» телеканалу «Інтер». Обурення членів місцевих осередків організації було викликане програмою «Спецкор» Андрія Цаплієнко, яка вийшла в ефір 18 квітня 2006 року та була присвячена проблемі проникнення екстремістських течій в Крим. У сюжеті, зокрема, згадувалася і партія «Хізб ут-Тахрір». Серед іншого, у відкритому листі його автори розмірковують про безпеку журналістів, які досліджують тему ісламізму, та апелюють до міжнародного іміджу своєї організації: «Увесь світ знає «Хізб ут-Тахрір» і те, що він не використовує фізичної дії, інакше перший, кому потрібно б було переживати за свою голову, це сам автор програми». В даному листі від телеканалу також вимагалося спростувати інформацію про причетність партії «Хізб ут-Тахрір» до екстремістської та терористичної діяльності, та було підкреслено, що партія прямує до досягнення своєї мети тільки мирним шляхом.

Отже, виходячи з цього, можна зробити висновок про те, що діяльність «Хізб ут-Тахрір» має значний негативний вплив на етноконфесійну ситуацію в Криму. Більш того, в майбутньому це може призвести до проявів екстремізму на релігійному підґрунті з метою досягнення задекларованих партією цілей. Очевидь, розуміючи це, ісламьке деховенство Автономії в обличчі ДУМК й намагається запобігти подальшому розвитку таких негативних тенденцій. Незалежні експерти також припускають, що протягом найближчих декількох років за участю представників «Хізб ут-Тахрір», які продовжують прибувати в Крим з центральноазійських країн, на базі місцевих осередків партії може бути створена релігійно-політична організація на зразок «Ісламського руху Узбекистану». Це може призвести до того, що представники організації будуть вести активну боротьбу за контроль над мусульманським населенням АРК, а також здійснять спроби сформувати у даному середовищі тверду установку на ігнорування інститутів духівництва, діючих державних органів управління та створити альтернативні (передбачені шаріатом) інститути влади. В свою чергу, радикалізація поглядів представників мусульманської громади Автономії може призвести до ускладнення їх відносин з віруючими інших конфесій, що створить передумови до виникнення міжконфесійного конфлікту на території півострова.