Для того щоб визначити місце і роль України на міжнародній арені, необхідно розглянути основні геополітичні події світу недавнього часу і особливо тої його частини, де вона розташована – Центрально-Східної Європи. Прийнято вважати, що геополітика як теоретична наука і практичний світогляд влади найбільше визнання, розвиток і поширення набуває у великих („великопростірних”, „глобальних”) державах, які всі звикли називати імперіями. Таке розуміння нам перейшло у спадок від радянських часів. Прив'язка до геополітики расистських складників у гітлерівській Німеччині, та освячування нею колоніальних війн у минулому викликали дещо негативне ставлення до цієї галузі наукового знання. Найтриваліше і найпослідовніше геополітика, як наукове обґрунтування імперіалізму, критикувалася в СРСР, уся суспільчознавча наукова база якого була побудована на теорії боротьби класів і двох політичних систем. В незалежній Україні геополітика була реабілітована, однак не розвинулася досі в оригінальні концепції, напрямки, школи. Найбільш поширеним баченням геополітичної ситуації як на буденному рівні, так само і у владних та наукових колах є спрощена схема розташування України між Заходом і Росією, і відвічна невирішена дилема, що випливає з цього. Виправданням такої недорозвиненості наукових пошуків міг би бути статичний незмінний стан речей, що витворився після розпаду комуністичного блоку у Східній Європі. Однак насправді за останній час в цьому регіоні відбувалися великі важливі трансформації.

З класичної геополітичної точки зору Чорноморсько-Каспійський регіон є наріжним каменем стабільності та безпеки Євразії. Це надзвичайно важлива і чутлива зона на межі між Хартландом і Римландом, що має величезні природні ресурси і стратегічно важливі транспортні та енергетичні коридори. Як сьогодні, так і в майбутньому контроль над регіоном фактично визначає і визначатиме контроль над усією Євразією. Саме тому на Чорноморсько-Каспійському регіоні, і на Україні зокрема, фокусуються геополітичні, політичні, військові, фінансові, економічні та інші інтереси провідних глобальних і регіональних центрів сили. Але з моменту розпаду радянської імперії однією з головних геополітичних особливостей регіону стає зростаючий вакуум безпеки, який потенційно може загрожувати безпеці і стабільності усього трансатлантичного співтовариства.

Саме тому постає питання: яким чином цей вакуум безпеки має бути заповнений? Які політичні сили або структури повинні стати відповідальними за стабільність і безпеку регіону? Росія та російські сателіти відповідно до Договору про Колективну безпеку? НАТО і потенційні члени НАТО в регіоні? Регіональні країни та регіональні структури безпеки?